Значення праці в радянськім суспільстві

Праця з фізіологічної точки зору є функцією людського організму, здійснення якої відбувається завдяки затрачиванию енергії. Праця - цілеспрямована діяльність, у процесі якої людей, впливаючи на природу й змінюючи її, створює споживчі вартості

Загальновідомим фактом є те, що заснований на експлуатації людини капіталістичний спосіб виробництва створює важкі соціальні умови, внаслідок чого праця стає джерелом захворювань і ранньої інвалідності робітників

Велика Жовтнева соціалістична революція змінила суспільні відносини в нашій країні, надала можливість по-новому вирішувати питання охорони праці працюючих. Незважаючи на титанічну роботу, спрямовану на зміцнення молодої Радянської держави, В. І. Ленін велику увагу приділяв питанням праці й побуту робітників. Намічаючи плани соціального й економічного розвитку країни, В. І. Ленін неодноразово призивав дотримувати науково-технічних правил експлуатації землі і її корисних копалин, опікувати джерела сировини промисловості

У нашій країні право на працю гарантоване Конституцією СРСР, а всіляке поліпшення умов праці є найважливішим державним завданням. Здійснення науково-технічної революції привело до реконструкції промисловості на основі передової техніки, механізації й автоматизації виробничих процесів. Усе це значно полегшило працю робітників, а широкі оздоровчі заходи знизили виробничі захворюваність і травматизм

Створена в нашій країні система трудового законодавства, велика кількість науково-дослідних установ у галузі охорони й гігієни праці, розгалужена мережа практичних організацій, що здійснюють попереджувальний і поточний державний санітарний нагляд за промисловими підприємствами, сільськогосподарськими об'єктами й транспортом, інтенсивна підготовка практичних і науковців по гігієні праці, приваблюваних до вирішення проблем НОТ, - усе це невід'ємна частина науково-технічного прогресу, без якого неможливе створення матеріально-технічної бази суспільства

У капіталістичних країнах уряду й приватні підприємці змушено приділяти певної увагу питанням охорони праці, однак найчастіше це є результатом боротьби робітничого класу. Гігієнічне нормування виробничих вредностей у цих країнах носить, як правило, рекомендаційний, а не обов'язковий характер. Крім того, ці нормативи недостатньо захищають робітників від несприятливого впливу виробничих вредностей. Наприклад, на деяких підприємствах допускаються такі рівні шуму, які при 10-літньому й більш стажі роботи викликають ослаблення й втрату слуху

У СРСР основними законодавчими документами по праці є Конституція СРСР і Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю (1970). У Конституції СРСР відбиті права трудящих на працю, відпочинок, соціальне страхування, пенсійне забезпечення, безкоштовну медичну допомогу, а прийняті в 1970 р. Верховною Радою СРСР Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю ставлять за обов'язок адміністрації заводів і фабрик забезпечувати безпечні умови праці, забороняють будівництво й експлуатацію нових і існуючих виробництв без дозволу органів державного санітарного нагляду, установлюють медичний контроль над здоров'ям трудящих, матеріальну відповідальність підприємств за збиток, нанесений здоров'ю трудящих, переклад їх на легку роботу з медичних показань. Даним законодавством установлюється тривалість робочого дня при шкідливих умовах праці, надання додаткової відпустки й підвищеної оплати. Кілька розділів присвячене охороні праці жінок і підлітків (обмеження праці жінок на важких роботах, у нічну зміну, переклад вагітних, що й годують матерів на легку роботу і т.д.). XXVII з'їзд КПРС намітив грандіозну програму соціального розвитку нашої країни, де особливе місце займають питання поліпшення умов трудової діяльності, заходу, спрямовані на всіляке скорочення ручної, малокваліфікованої й важкої фізичної праці, на полегшення його умов