Забруднення й самоочищення ґрунту

Ріст міст, розвиток техніки й промисловості приводять до значного збільшення кількості покидьків, які при неправильному зборі, несвоєчаснім видаленні викликають забруднення ґрунту, а також повітря й води

Ґрунт населених місць може забруднюватися твердими й рідкими покидьками, харчовими відходами, промисловими й господарсько-фекальними стічними водами. З покидьками в ґрунт надходять патогенні мікроорганізми і яйця гельмінтів

На значення ґрунту як передавача збудників інфекційних захворювань указували А. П. Доброславин, Ф. Ф. Эрисман і ін. Г. В. Хлопин писав: 'Не менш, якщо тільки не більш, важливі для оздоровлення міст турботи по збереженню міського ґрунту від надмірного її забруднення виверженнями, господарськими й фабричними покидьками. Чим брудніше ґрунт, тим більше в місті захворювань і смертей. Зв'язок між чистотою ґрунту й здоров'ям жителів не підлягає в цей час ніякому сомнению'.

Забруднення ґрунту спричиняє й забруднення повітря, обумовлене продуктами розкладання органічних речовин, що перебувають у покидьках. Крім того, забруднюються ґрунтові води. При цьому у воду по порах ґрунту надходить рідка частина покидьків

Покидьки, надходячи в ґрунт, знешкоджуються завдяки здатності ґрунту до самоочищення. Самоочищення ґрунту - це складний процес, що залежить від фізичних властивостей ґрунту, її будови й хімічного складу. Але головна роль у цьому процесі належить мікроорганізмам. Забруднення (органічного характеру), що потрапило в ґрунт, під впливом мікроорганізмів розкладає й перетворюється у воду, вуглекислий газ, мінеральні солі й гумус. Мінералізація органічних речовин здійснюється у два етапи: аммонификацией і нітрифікацією

Мінералізація органічних речовин може відбуватися в аеробні ( при доступі кисню) і анаэробных умовах ( при відсутності або недостатній кількості кисню). При цьому органічні речовини розкладають ферментами, виділюваними мікроорганізмами й грибами. В анаэробных умовах відбувається гниття й шумування органічних речовин з виділенням смердючих газів (аміаку, сірководню, метану). Орання або перекопування ґрунту сприяє аерації й прискорює її самоочищення

При аммонификации відбувається розщеплення органічних речовин до аміаку і його з'єднань, патогенні мікроорганізми і яйця гельмінтів гинуть

Вуглеводи при цьому розпадаються на воду й вуглекислоту, жири - на гліцерин і жирні кислоти, які потім розпадаються також на воду й вуглекислоту, сірка білків перетворюється в сірководень, а самі білки, завдяки протеоштическим процесам, в амінокислоти, аміак. Потім процес самоочищення ґрунту переходить у другий етап мінералізації нітрифікацію, яка здійснюється за допомогою ґрунтових аеробних мікроорганізмів, виділених росіянином ученим С. Н. Виноградским,- В. nitro-somonas і В. nitrobacter. Перші окиснять аміак, що вийшов на першому етапі мінералізації, до азотистої кислоти, останні - азотисту кислоту в азотну. У такий же спосіб окисняться й інші продукти розпаду білків. У підсумку в ґрунті утворюються з'єднання (нітрати, сульфати, фосфати), які використовуються в харчуванні рослин. У ґрунті відбуваються не тільки процеси розпаду органічних речовин, але і їх синтезу, у результаті яких утворюється гумус (перегній). Гумус являє собою темну, багату органічними речовинами масу, що не містить патогенних мікроорганізмів, що й не видає смороду. Повільно розкладаючи, він віддає рослинам необхідні живильні речовини, підвищуючи в такий спосіб родючість ґрунту

САНІТАРНА ОХОРОНА ҐРУНТУ

Охорона ґрунту є завданням державної важливості. У прийнятих Верховною Радою СРСР в 1969 р. Основах законодавства Союзу РСР і союзних республік про охорону здоров'я вказуються шляхи здійснення санітарної охорони ґрунту. Місцеві Ради народних депутатів здійснюють контроль над дотриманням чистоти в населених місцях, на підприємствах, вулицях і дворах, обладнанням, смітників, спуском у водойми стічних вод і т. д.

Заходу щодо санітарної охорони ґрунту передбачені й у постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР ' Про посилення охорони природи й поліпшенні використання природних ресурсів' (1972). У цьому документі намічене впровадження ефективних способів і систем розробки корисних копалин з метою запобігання забруднення навколишнього середовища промисловими відходами, а також для зменшення втрат корисних копалин при них видобутку