Вологість повітря

Обумовлена змістом водяних пар у ньому. Як і температура, вологість змінюється залежно від кліматичної зони, сезону, близькості моря. Зміст водяних пар у повітрі виражається в паскалях (Па) або в грамах в 1 м³ повітря. Зі збільшенням водяних пар у повітрі пружність їх зростає, і при певній температурі повітря стає насиченим (крапка роси). Перевищення межі насичення викликає виділення вологи у вигляді роси, туману, інею і т.д. Кожній температурі повітря відповідає певний граничний ступінь насичення його водяними парами: чим вище температура, тим більше ступінь насичення, тому що тепле повітря вміщає більша кількість водяників пар

Водяні пари надходять в атмосферу в результаті випару води з морів, океанів, озер, рік, ґрунту, рослин. У житлових приміщеннях додатковим джерелом вологості є волога, що випаровується з поверхні легенів, шкіри людей, при виготовленні їжі, сушінню білизни і т. д.

Для характеристики вологості застосовують наступні поняття

Абсолютна вологість - пружність (напруга) водяних пар, що втримуються в повітрі в момент дослідження. Виражається в паскалях (Па) або в г/м³.

Максимальна вологість - пружність (напруга) водяних пар при повному насиченні повітря вологою прйданной температурі або кількість водяних пар у грамах, необхідне для повного насичення 1 м^г повітря при даній температурі

Відносна вологість - відношення абсолютної вологості до максимальної, виражене впроцентах.

Дефіцит насичення - різниця між максимальною й абсолютною вологістю.Найбільше гігієнічне значення мають відносна вологість і дефіцит насичення, які дають вистава про ступінь насичення повітря водяними парами jj і дозволяють судити про інтенсивність і швидкості випару ‘ поту з поверхні тіла при тієї або іншій температурі. Чим менше відносна вологість, тем швидше в такім повітрі буде відбуватися випар води й тем інтенсивніше тепловіддача шляхом випару. Найбільш сприятливої вважається відносна вологість, рівна 30-60 %.

Більша вологість повітря несприятливо діє на людину. Це залежить від температури повітря. Так, при великій вологості й низькій температурі повітря різко збільшується віддача тепла шляхом конвекції, що може привести до надмірного охолодження організму. Г. В. Хлопин указував, що при низькій температурі вологе повітря стає гарним провідником тепла й викликає відчуття мерзлякуватості. Волога шкіра й зволожені тканини одягу при цьому також стають більш теплопровідними, у результаті чого сире повітря видасться більш холодним

Тривале перебування людей у приміщенні з підвищеною вологістю й низькою температурою повітря (нижче 10-15 °С) впливає на організм, що виражається в зниженні опірності до інфекційних захворювань, а також захворюваннями верхніх дихальних шляхів, суглобів, м'язів і периферичних нервів. Із клінічних спостережень відомо, що сирий і холодний клімат веде до підвищення захворюваності дифтерією, туберкульозом, нефритом і т. д.

При високих вологості й температурі повітря основний шлях віддачі тепла - випар, тобто потоотделение. Однак інтенсивність і швидкість потоотделения більше залежать від вологості повітря. Чим вище вологість навколишнього повітря, тем сутужніше відбувається випар з поверхні шкіри, у зв'язку із чим можливе перегрівання організму людину. При цьому погіршується загальне самопочуття, знижується працездатність

Зі сказаного випливає, що повітря з високою вологістю при будь-яких, температурних умовах шкідливий для організму. Сухе повітря переноситься легше. Несприятливий вплив сухого повітря проявляється тільки при відносній вологості, рівної менш 20 %, і виражається відчуттям сухості слизуватої оболонки дихальних шляхів

Нерівномірне нагрівання земної поверхні є причиною руху повітря. Пересування повітряних шарів у горизонтальному напрямку називається вітром. Швидкість руху повітря (вітер) виражається в метрах у секунду. Рух повітря зі швидкістю більш 1 м/с сприймається як вітер, а менш 1 м/с не відчувається організмом людини. При швидкості більш 5-7 м/с проявляється дратівна дія вітру. Вплив руху повітря на тепловий обмін виражається в збільшенні віддачі тепла організму насамперед за рахунок конвекції, тому що повітря, що рухається, відносить від тіла нагріт, що прилягають слоивоздуха, а на їхнє місце приходять більш холодні. Причому така зміна повітря за рахунок його руху в літній період відіграє позитивну роль, тому що попереджає перегрівання, а взимку - негативну, сприяє переохолодженню організму. Вітер рефлекторно підсилює й процеси обміну речовин: підвищується теплопродукція в міру зниження температури й збільшення швидкості руху повітря