Твердження міністерством здавоохранения ссср

В 1974 р. на підставі санітарних правил, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, були визначені заходи щодо поліпшення й удосконалюванню відкритих неупорядкованих смітників для побутового сміття поблизу міст, передбачене проектування й будівництво сміттєперероблюючих і мусоросжигающих заводів

Відповідно до вищевказаного документа ведеться розробка заходів щодо організації збору, видалення й знешкодження промислових відходів у великі містах

На XXV з'їзді КПРС було поставлено завдання більш раціонального використання пестицидів і мінеральних добрив. У зв'язку із цим минулого розроблені заходи щодо зменшення втрат пестицидів при їхньому виробництві, транспортуванні, зберіганні й застосуванні. До них ставляться виробництво спеціальних машин, що забезпечують транспортування пестицидів без втрат, виробництво пестицидів у вигляді гранул, більш активне впровадження біологічних методів захисту рослин, одержання препаратів, що вибірково діють і з низькою токсичністю. З'їзд намітив також захід щодо санітарної охорони ґрунту, збору й видаленню харчових відходів. У зв'язку із цим в 1977 р. вийшли ' Оціночні показники санітарного стану ґрунту населених місць' № 1739, а в 1981 р.- ДЕРЖСТАНДАРТ 17.4.2.01-81 'Охорона ґрунту. Номенклатура показників санітарного стану' і 'Методичні вказівки по санітарно-мікро-біологічних дослідженнях ґрунту' № 2293 від 19.02.81, затверджені МЗ СРСР. У відповідностей з 'Правилами санітарного змісту території населених місць' № 1897-78 розробляються заходи щодо поліпшення збору харчових відходів і застосуванню їх для потреб тваринництва, збільшений випуск машин і технічних засобів для санітарного очищення міст і т. д.

XXVI з'їзд КПРС указав на необхідність боротьби з ерозією ґрунтів, підвищення темпу робіт з рекультивації земель, забезпечення їх захисту від заболочування, засолення, висушування, посилення роботи зі схоронності сільськогосподарських угідь

В Основних напрямках економічного й соціального розвитку СРСР на 1986-1990 роки й на період до 2000 року поставлене завдання забезпечити раціональне використання земель, захист їх від вітрової й водної ерозії, зсувів, підтоплення, забруднення. Підсилити роботу з поліпшення схоронності сільськогосподарських угідь, створенню полезахисних лісосмуг

ГІГІЄНІЧНЕ Й ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОЧИЩЕННЯ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ

У процесі життя й діяльності людину безупинно утворюються різні покидьки: рідкі (нечистоти, помиї, стічні води - побутові, промислові) і тверді (будинкове сміття, кухонні покидьки, кошторисів з вулиць, виробничі відходи, трупи тварин і т.д.). Неприбрані покидьки забруднюють навколишню людину середовище: ґрунт, ґрунтові й підземні води, водойми, житло, двори, вулиці, повітря, харчові продукти, є джерелом утвору пили, смердючих газів, выплода мух. У покидьках тривалий час можуть перебувати яйця гельмінтів, збудники різних інфекцій. Отже, очищення населених місць від покидьків необхідна

Очищення населених місць - це комплекс планово проведених заходів щодо збору, тимчасового зберігання, видалення, знешкодження й утилізації покидьків. Гігієнічне значення очищення дуже велике. При неправильному зборі, несвоєчаснім видаленні, незадовільнім знешкодженні покидьки можуть стати джерелом поширення кишкових інфекцій, сибірської виразки, глистных інвазій і др.

Епідеміологічне значення очищення населених місць збільшується у зв'язку з тим, що покидьки служать місцем выплода мух, що відіграють відому роль у поширенні кишкових інфекцій. Крім того, у місцях скупчення покидьків розмножуються гризуни, які також можуть служити переносниками ряду інфекційних захворювань ( лептоспи-троянд, туляремія), у тому числі особливо небезпечних (чуму). Потрібно відзначити також, що покидьки, що перебувають на ґрунті, можуть викликати почуття бридливості й відрази

Правильно організована очищення населених місць дає економічний ефект. Так, будинкове сміття містить вторинна сировина (папір, ганчірки та ін.), є джерелом енергії, що має народногосподарське значення; харчові покидьки використовуються у тваринництві; нечистоти, сміття, гній є коштовним добривом, тому що містять необхідні для сільськогосподарських рослин мікроелементи- фосфор, калій, азот і др.