Гігієнічна характеристика джерел водопостачання

Джерелами водопостачання можуть бути підземні або поверхневі води, а в посушливих районах - атмосферні опади (дощова вода, сніг).

До будь-якого джерела водопостачання висувають такі вимоги, які гарантували б гарна якість води в природному стані або після її обробки, безпека в протиепідемічнім відношенні, а також при впливі токсичних і радіоактивних речовин, що втримуються у воді. Певні вимоги пред'являються й до електролітного складу води

Вода морів, океанів, рік і інших відкритих водойм, нагріваючись сонячними променями, випаровується в повітря. Кількість водяних пар збільшується ще й за рахунок виділення їх рослинами, тваринами й людьми. Насичуючи повітря, водяні пари у верхніх шарах атмосфери утворюють хмари, які несуться на різні відстані за рахунок швидкості руху повітря. Якщо хмара попадає в умови низької температури або більш високого атмосферного тиску, величина максимальної вологості в цих умовах зменшується, надлишкова кількість пар конденсується й, залежно від температурних умов, випадає у вигляді дощу, градів або снігу

Атмосферні опади, потрапивши на поверхню ґрунту й утворюючи струмки, стікають до природніх і штучних водойм, зливаються з річковою водою й несуться в моря й океани. Частина дощових вод проникає по порах ґрунту вглиб і утворює підземні води. Причому рух води по порах ґрунту і її нагромадження залежать від особеностей ґрунту й гірських порід, через які проходить вода. Існують водопроникні й водонепроникні породи, останні називаються ще водотривкими

До водопроникних порід ставляться пісок, супісок, гравій, галечники, крейда й вапняк. Водотривкі породи представлені суцільними заляганнями граніту, щільного піщанику або вапняку, глинами. Залежно від глибини залягання розрізняють ґрунтові, ґрунтові й межпластовые підземні води

Ґрунтові води називаються ще верховодкою. Ці води утворюються за рахунок фільтрації через ґрунт атмосферних опадів і перебувають поблизу від поверхні землі. Згодом частина цієї води просочується вглиб, а частина випаровується. У період сніготанення й рясних дощів кількість ґрунтових вод збільшується. Таким чином, режим харчування верховодки нестійкий, тому що повністю залежить від кількості атмосферних опадів, що випадають на обмеженій території. Близькість до поверхні ґрунту в силу можливого бактеріального забруднення робить ґрунтову воду найменш придатної в якості джерела водопостачання

Ґрунтові води утворюються за рахунок скупчення профильтрированной води на першому від поверхні землі водотривкому шарі. Ґрунтові води просуваються в напрямку ухилу, що підстилає водотривкого шару. Глибина залягання ґрунтових вод може досягати декількох десятків метрів. На своєму протязі цей водоносний обрій не перекривається водонепроникними породами й тому має більшу зону харчування. Зона харчування - це територія, на якій відбувається фільтрація в ґрунт атмосферних опадів, що харчують даний обрій

Якщо водотривкий шар розташований поблизу від поверхні землі, то вода, змішуючись із ґрунтом, утворює в цьому місці болото

Якщо на поверхні землі є западина, то вода з розташованого поблизу водоносного обрію заповнить її й утворює відкрита водойма. Якщо западина розташована на водонепроникному шарі, у ній буде збиратися вода й утворюється підземне озеро, що іноді досягає величезних розмірів

При розташуванні водотривкого шару під кутом до обрію підземна вода буде стікати по його ухилу (швидкість руху води 0,1-20 м/сут) і може вийти на поверхню землі. Так утворюються ключі й джерела. Найчастіше вони зустрічаються по схилах ярів і височин

У природних умовах ґрунтові води не забруднені, мають незначну кольоровість, прозорість і цілком придатні для господарсько-питного водопостачання. Ці води часто використовують у сільській місцевості за допомогою обладнання шахтних і трубчастих колодязів. Хімічний склад ґрунтових вод повністю відбиває Діставши ґрунту, з якого вони відбуваються. На хімічний Діставши ґрунтових вод впливає й клімат. Так, на діверові нашої країни кількість розчинених у воді з'єднань становить кілька десятків міліграмів в 1 л, Середньої Азії - кілька грамів в 1 л. Якщо ж у ґрунті мікроорганізми, у тому числі патогенні, то вони можуть бути й у воді. Особливо небезпечні щодо цього грунто-йые води, близько розташовані до ґрунту (2-3 м). І природно, чому глибше залягають ґрунтові води, тем менше Вони забруднені мікроорганізмами й органічними речовинами, що, у свою чергу, значно поліпшує органолептичні властивості води. У зв'язку із цим санітарне обстеження джерела й лабораторний аналіз води в кожному окремому випадку дуже важливі при розв'язку питання про використання ґрунтових вод для питва в сиром виді

Межпластовые води відрізняються від ґрунтових тим, що перебувають між двома водонепроникними шарами, один яз яких (нижній) називається водонепроникним ложем, а другий (верхній) - водонепроникною покрівлею. ‘ Ці води відрізняє також відсутність зони харчування. Харчування ж межпластового водоносного обрію відбувається лише в місцях виходу його на поверхню землі, тобто за рахунок бічного припливу

Стисла між водотривким ложем і покрівлею, вода перебуває під тиском внаслідок різниці рівнів верхнього й нижнього шару водоносного обрію. Залежно від величини тиску вода може підніматися в шпарі, іноді виливаючи на поверхню землі у вигляді фонтана

При похилім положенні межпластовые водоносні обрії стають напірними, і вода в шпарі може піднятися вище рівня покрівлі. Така вода називається артезіанської. Межпластовые напірні води часто залягають нижче декількох водотривких шарів. Відомі артезіанські шпари, що використовують воду 20-го водоносного обрію