Фізіологічні норми харчування

У цей час у Радянському Союзі прийняті фізіологічні норми харчування для дорослого працездатного населення з урахуванням інтенсивності праці. Усе населення умовне розділене на п'ять основних професійних груп:

I група - особи, що займаються переважно розумовою працею (керівники підприємств і організацій, інженерно-технічний склад, працівники планування й обліку, сокретари, оператори, диспетчери й ін.);

II група - люди, що виконують легку фізичну працю (працівники, зайняті на автоматизованих процесах, швейники й ін.);

III група - працівники середньої по вазі праці (верстатники, зайняті в металло- і деревообробці, слюсарі, наладчики, настроювачі, працівники харчової й хімічної промисловості, поліграфісти й ін.);

IV група - працівники важкої фізичної праці (будівельники, механізатори, гірники, працівники нафтової, газової, целюлозно-паперової промисловості, металурги, ливарі й ін.);

V група - люди, що виконують найважчу фізичну працю (гірники, використовувані безпосередньо

на підземних роботах, сталевари, вантажники й працівники, зайняті у виробництві будівельних матеріалів, праця яких не механізований).

Джерелами енергії є вуглеводи, білки й жири. У харчовому раціоні вони повинні бути збалансовані в певних співвідношеннях. Оптимальним є співвідношення білків, жирів і вуглеводів, рівне 1:1:4. Запропонована формула збалансованості основних харчових речовин ураховує тісний зв'язок нормованого речовини з енергетичною цінністю добового раціону

У цей час, коли характер фізичної праці докорінно змінився у зв'язку з механізацією й автоматизацією виробничих процесів і фізична праця впритул наблизилася до праці розумовому, а також змінилася частка фізичного навантаження в побуті, наведений вище принцип збалансованості основних харчових речовин потребує коректування. Це в першу чергу стосується вуглеводів і жирів. Співвідношення білків, жирів і вуглеводів при цьому ухвалюється як 1:2,7:4,6 по енергетичній цінності

Енергетична цінність харчового раціону встановлюється залежно від віку й підлоги. Особливо помітна залежність енергетичної цінності харчового раціону від інтенсивності праці (V група). Чим подвижнее спосіб життя, чим більше людей трудиться фізично, тем менше потрібно обмежувати енергетичну цінність харчування. При малорухливому способі життя й особливо при надлишковій масі тіла людину енергетичну цінність харчового раціону необхідно обмежувати